Зерна педагогічного досвіду

Проблемне питання

  Використання інтерактивних технологій як засіб   розвитку творчих здібностей учнів

                         

Актуальність досвіду

     Інтерактивні технології ефективно сприяють на:

- формування в учнів навичок і умінь;

- вироблення цінностей навчання;

- створення атмосфери співробітництва, взаємодії;

- можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу;

- можливість учням бути демократичними, критично мислити, приймати обдумані рішення, тобто удосконалення навичок незалежного спілкування. Тобто, відбувається  постійна співпраця усіх учнів групи у ході уроку.

  Це прагнення знайти розумний баланс між академічним і прагматичними знаннями, уміннями й навичками.

                                    Сутність досвіду

-  співнавчання;

- взаємонавчання

(колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

                        Ідея досвіду

Реалізація методу інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, який забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню її організаційних, інформаційних, комунікативних компетентностей, міцному засвоєнню програмового матеріалу.

 

                        Наукові ідеї та рекомендації

-             психологічні

Психологічні теорії творчої особистості та її розвитку(Р.Граньовська, Я.Пономарьов)

-             педагогічні

Розвиток творчих здібностей у процесі виховання (В.Сухомлинський,

 Г. Сковорода)

-            методичні

Пізнавальна активність школярів (В.Лозова). Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання( О.Пометун, Л.Пироженко).

     Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями, найголовнішими серед яких є:

- гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуацій;

- уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

- усвідомлювати, де і яким  чином здобуті знання можуть бути використані в реальній дійсності;

- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

- вміти самостійно працювати  над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров’я — основні завдання, що стоять перед  загальноосвітньою школою.

Державний стандарт загальної середньої освіти спрямований на формування гармонійної розвиненої особистості.

За сучасних умов відбувається процес створення та формування нових систем цінностей. Творцем і носієм цих цінностей є сам педагог, головна функція якого — відкриття й удосконалення людського в людині через опанування цінностями, пізнання навколишнього світу і формування особистого образу на основі культури суспільства і впровадження «Я— концепція».

Сприяти творенню особистості учня може тільки той вчитель, який і сам є особистістю, має творчий підхід до діяльності. Саме вчитель — словесник має найбільше можливостей сприяти розвитку творчої особистості учня.

Адже, перебування учня в школі не є підготовкою до життя, а власне життям. На уроках вчитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як  самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на змаганнях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню.

«Мета школи — привести до життя, розуміти його, знайти в ньому своє місце», — писала Софія Русова.

Орієнтація на такі особливості сучасного навчального процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій навчання, в основі яких підготовка молодої людини до громадської активності в громадянському суспільстві, активізація навчальних можливостей учня, а не переказування абстрактної «готової» інформації. Інтерактивні уроки надають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички й зразки поведінки.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, повнозначними і суб’єктами навчання.

Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Навчання має бути спрямоване на розкриття внутрішніх ресурсів особистості учня, виявлення вже закладених у ньому потенційних можливостей. Від того, як вчать школяра мислити, залежить творчий чи не творчий шлях його в подальшому житті. Незнання самі по собі, а їх творче осмислення формують культуру.

Ефективність навчання залежить від уміння вчителя застосовувати оптимальні педагогічні технології, які б проектували креативні (творчі) кінцеві якості особистості учня, як от: гнучкість розуму, фантазію, натхненням, ініціативу, нестандартність, неординарність, наявність власної точки зору. Сприяти формуванню креативної особистості можна шляхом творчого осмислення тексту художнього твору на уроках української літератури. Невід’ємною частиною цього є сприяння вчителя мовленнєвому розвиткові школярів, які б уміли змістовно, зв’язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Варто  погодитися  зі словами Наполеона: «Хто не вміє говорити, кар’єри зробить» або «Говорити можуть усі, а розмовляти  мало хто».

Учень при такому навчанні виступає в ролі «об’єкта» навчання, оскільки має засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, і одночасно «суб’єктом» — виконує творчі завдання, виступає в діалог з учителем, що передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавану активність і самостійність учнів.

Кінцева мета навчання та виховання дитини в школі  — формування творчої  особистості.

Творча особистість — це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки — найбільш характерний.

У роботі з дітьми повинен переважати фактор пошуку, що стимулює розвиток здібностей кожної дитини, самодіяльності, вільного вираження свого «я», має розвивати мислення, естетичні смаки, формувати світогляд з метою виховання всебічно розвиненої творчої особистості.

Уроки української літератури готують дитину дожиття у світі дорослих.

Щоб навчати учнів дискувати, застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор і методів.

  З огляду на це найбільш уживаними є  при кооперативній формі роботи такі технології: «робота в парах», «акваріум», «робота в малих  групах», «карусель»;   

-при фронтальній формі роботи такі технології: «мікрофон», «мозковий штурм», «ажурна пилка»;

-технології навчання в дискусії: метод «прес», «обери позицію», «дебати, ток-шоу», «спрощене судове слухання»;

-інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Драматизація», «Громадське слухання». Ці методи допомагають залучити кожного учня до обговорення проблеми, а це сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення, уміння доводити. Учні набувають навичок співпраці, колективного навчання:»Те, що я чую, я забуваю. Те що я бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Уроки української літератури готують дитину до життя у світі дорослих. Зрештою, більш важливим є те, якою людиною стане школяр, а не те, наскільки успішним учнем він є. Так, посередній учень може володіти прекрасними людськими якостями, а відмінник — бути самозакоханим егоїстом.

Художні твори, що вивчаються у сучасній школі на уроках української літератури, сприяють формуванню та розвиткові таких кінцевих  якостей особистості учня: когнітивних (пізнавальних), креативних (творчих), оргдіяльних, комунікативних.

У творах української літератури складно знайти образ ідеального позитивного  персонажа, на якого учні прагнули б бути схожими. Тому доводиться навчатися на образах антигероїв, тобто такими якими не слід бути, як не варто жити, чинити.

«Гарні манери складаються з дрібних самопожертв», — стверджував Р. Емерсон.

Наприклад: «Не можна ставитися до багатства так, як це робив Терентій Пузир, бо це перетворює людину на потвору» Карпенко-Карий «Хазяїн»

«Не може бути щаслива людина, коли поневолена її Батьківщина» «Бояриня»  Леся Українка.

У нас час, коли всеохоплюючий вплив засобів масової інформації, телебачення та Інтернету на людину надзвичайно великі, намагаюсь  побудувати урок так, щоб викликати у школярів бажання ознайомитись зі змістом твору. На етапі актуалізації знань учнів використовую на уроці прийоми педагогічної діяльності «Дивуй!», «Відкриті прийоми», працюю під девізом «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів згадати те, що вони знають; адже те, що людина знає, визначає і те, про що вона ще може дізнатись.

На етапі усвідомлення змісту твору, коли учень знайомиться з новою інформацією, намагаюсь якнайменше впливати на нього, організовую діяльність класу так, щоб учні самостійно отримували та  аналізували інформацію, а потім перевіряли їх власне розуміння, зіставляючи з думкою інших у ході колективного обговорення.. девіз таких уроків можна назвати прислів’ям: «Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим». Крім того, використовую фронтальну форму організації діяльності і такі прийоми: «Фантастична добавка», «Театралізація». Аналізуючи зміст твору, учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї.  Відбувається обмін судженнями. Мислити творчо лише в атмосфері демократичності. При цьому виникає розмаїття поглядів, приймаються правильні рішення та висновки, адже:»Скільки людей, стільки думок» і «Один розум добре, а два краще» — вчать українські прислів’я. на цьому етапі використовую такі прийоми: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Відкрита проблема».

У художніх творах висвітлюються ситуації, які відбувалися колись, трапляються зараз, можуть статися в подальшому житті людини і є типовими для  нашого суспільства. «Вчаться на інших дивлячись»,— говорить українське прислів’я.

Найпоширеніші проблеми  — соціальні норми, громадянські свободи, життя, авторитети, совість, ставлення до власності тощо. Тому використовую інтерактивну технологію «Драматизація», де учні мають можливість вибору при обговоренні описаної у творі життєвої ситуації, що спонукає до вироблення власного ставлення до неї, допомагає набути досвіду шляхом гри, сприяє розвитку уяви і навичок критичного мислення, виховує здатність співчувати іншим. Педагог залишається нейтральною стороною: не варто поспішати з висновками, слід лише спрямовувати процес дискусії при використанні даної інтелектуальної технології, заохочувати учасників до висловлювання власної думки. Найголовніше при цьому — не слід привчати молодь до «єдино правильної істини», до одновимірного бачення світу.

Так, Ж.-Ж. Руссо писав: «Тисячі шляхів ведуть до помилкових ідей, до істини — лише один».

Тобто, я не нав’язую учням своїх світоглядних норм, позицій, догм. Дитина має право на власне сприйняття світу, а я лише даю інформацію і вчу робити свій вибір. (А автор думає так, він бачить свого героя таким, він вчить нас бути такими…).

Дуже часто при цьому наводжу хибну відповідь, де є можливість дитини помислити. Як зазначає Геродот «Якщо не висловлено протилежної думки, немає з чого вибрати найкраще». Тому що дитина сприймає художній твір якось несвідомо, мало життєвого досвіду, а доросла людина сприймає художній твір свідомо зосереджено на основі попереднього життєвого досвіду, її є з чим порівняти, зіставити. І сьогодні світ стає все складнішим, це вимагає вміння учнів вирішувати різні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати, приймати зважені рішення (інші  технічні, «Робота в малих групах», «Дерево рішень»).

Особливістю інтерактивного навчання на заняттях літератури є випереджальні домашні завдання (вивчення біографії письменників, прочитання твору, підготовка відповідей на заздалегідь оголошені проблеми твору або поставлені запитання, які роздаються перед вивченням теми).

Ділю клас на підгрупи (15 учнів) і пропоную різні домашні завдання:

І— підготувати  біографію,

ІІ — підібрати висловлювання видатних людей про письменника,

ІІІ — визначити основні проблеми твору, який будемо вивчати,

ІV — підготувати історію написання надрукування твору

V — підготувати характеристику образів твору.

Дуже часто для вивчення творчості письменника відводиться  дві години. Звичайно, за такий час не можливо всім учням засвоїти матеріал у повному обсязі. Тому в таких випадках я використовую об’єднання учнів у малі  групи.

Так, готуючись, до вивчення творчості І. Багряного, завдання розподілила таким чином:

-        один учень виконував роль письменника  (з біографії підібрані факти  і спогади);

-        другий учень — літературознавець — добирав  вислови сучасників і видатних діячів літератури про письменника;

-        інші учні, об’єднані в підгрупи, досліджували творчість письменника:

1.    Поетична творчість І. Багряного (поема «Аве Марія» роман у віршах «Скелька»)

2.    Тематична розмаїтість прози: документальний роман «Сад Гетьманський», твір про Другу Світову війну «Огненне коло»,  пригодницький роман «Тигролови».

3.    Публіцистична стаття «Чому я не хочу вертатись в СРСР» — декларація прав людини в умовах тоталітарної системи.

  Таким чином, усі питання, винесені в програму розглянуті. При цьому всі учні (в міру кожен) активно працювали для досягнення спільної мети (завдання перед вчителем: вказати літературу, джерела, де можна це все знайти).

  Дуже важливо навчити учнів підтверджувати власну думку прикладами, цитатами з твору, висловами самого автора про твір, думками критиків чи читачів, інсценізацією творів на екрані чи перегуком з іншими видами мистецтва. При  цьому усі посилання мають бути доречними, а думки — точними.

Так, на уроках літератури я використовую такі форми: творчий пошук, літературне вітальня, літературне дослідження, уявна екскурсія, заняття-концерт (в 5-6 кл. при вивченні розділу «Усна народна  творчість»),  літературний портрет, заняття за опорними конспектами (по кожному письменнику для 10-11 кл. є схеми «Життя і творчий шлях письменника»).

Щоб урок літератури був цікавим, я використовую такі методи:

-метод темпу, або хвилинних випробувань,

-метод ланцюжка,

-метод незакінченого речення,

-метод одного речення ,

-метод проблемних запитань,

-метод літературного диктанту.

Метод темпу, або хвилинних випробувань, я використовую на уроках мови. Викликаю 3 учні по одному з ряду, які виконують одне й те саме завдання. (Це може бути диктант чи речення під диктовку). Завдання  на час — 1-2 хвилини. Спочатку слабших учнів, якщо вони припускаються помилок, викликаю наступних трьох — середніх, а якщо й ці не справляються, то викликаю ще трьох — сильніших учнів. Цей метод сприяє активній роботі на уроці, покращує зв’язок, бо кожен вболіває за команду чи групу. У багатьох можна опитати, але при цьому потрібно мати багато завдань різної складності (диференційовані).

Часто використовую метод усного ланцюжка. Під час вивчення твору, або підготовки до вивчення біографії даю учням завдання: продумати запитання (один одному, чи ряд ряду, слабший сильнішому учню, або тим учням які не прочитали, а тільки прослухали відповіді).

     Подібний метод ланцюжка, проводжу конкурс “Так чи ні?”.

      Наприклад: Справжнє прізвище Івана Багряного – Лозов’яга. Так чи ні? (запитання заключними словами. Так чи ні?”

     У своїй практиці використовую метод незакінченого речення, який дає можливість учням висловлювати власні ідеї, порівнюючи їх з іншими. Учні почуваються на занятті вільно, вчаться висловлювати свої думки коротко, але по суті й переконливо. Я формулюю незакінчене речення і пропоную учням закінчити його. Опитую всіх, а якщо хтось не може висловитись, даю можливість висловитись в кінці. При цьому і найслабші учні прагнуть висловити думку, навіть якщо вона уже звучала.

    Наприклад: Тема: “ Ю. Яновський “Вершники”

  Родина для мене це...(рідні і найближчі люди, це мій дім, де

                          я можу бути самим собою)

   Гарний результат дає метод одного речення. Часто використовую цей метод, щоб прокоментувати епіграф до уроку, якусь цитату чи проблему. Таке обговорення дає можливість кожному висловитись швидко, по черзі, обґрунтовуючи власну думку чи позицію.

    Тема уроку вивчення творчості Багряного прошу одним реченням прокоментувати фразу: “Що означає для мене бути людиною?”

    Бути людиною – це означає завжди залишатися чесним, справедливим, добрим, ніколи не залишати друзів у складних ситуаціях.

    На заняттях також проводжу дискусії – це широке публічне обґрунтування якогось спірного питання. Діти можуть готувати заздалегідь запитання для дискусії. Я їм пропоную свої, вони підбирають цитати, уривки, які підтверджують їх думку. А можна використовувати на етапі закріплення вивченого матеріалі (вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Ставлю проблемне запитання:  - Хто такий Чіпка? – пропаща сила, бунтар чи вбивця?

   Дискусія може завершитись прийняттям одного рішення чи збереження протистояння між учасниками дискусії. Ці методи сприяють покращенню інтелектуального розвитку учнів, бо замість простого переказування тексту учень мислить, набуває певних вмінь, навичок, зразків поведінки

    Перед словесником в школі стоїть завдання виховувати не мовника, а мовця. Я  своїй практиці намагаюся виховати і мовника і мовця. Тому, що на ЗНО не питають, який ти мовець, а який ти мовник. Знання правил, теоретичного матеріалу з мови є необхідними, що сприяє виробленню навичок правописної грамотності через додержання відповідних норм у процесі побудови власних текстів, як усних так і письмових.

    При цьому широко використовують такі методи і прийоми:

-                  використання проблемних ситуацій з метою створення позитивної мотивації на уроці; активізацій пізнавальної діяльності, розвитку логічного мислення;

-                  орфографічний, пунктуальний і комплексний граматичний розбір, що дає змогу збагнути графічні способи оформлення писемного мовлення;

-                  вправи з ключами;

-                  мовні ігри – “Знайди помилку і врятуй слово”, “Хто швидше”, “Ланцюжок”, “Лінгвістичний волейбол”, “Третє зайве”, “Орфографічний кошик”, “”Павутинка”, “Боротьба з порушником”, “Разом і окремо”, “Схема речення”, “Відшукай слово”, що природно викликають інтерес до предмета, активізують пізнавальну діяльність, урізноманітнюють роботу учнів на уроці;

-                  групування слів за типами орфограм;

-                  самостійна робота з підручником, словником;

-                  вибіркові, розподільні, пояснювальні, словникові диктанти;

-                  інтелектуальні розминки, конкурси орфографії, лексикології, складання ребусів, кросвордів.

    Такий метод, як  “Робота в малих групах” часто використовують на етапі підсумок уроку, де є можливість і слабшим дітям відчути свої можливості і зміцнити їх.

     Робота в парах – дуже ефективно при перевірці правил один в одного.

     Вироби особисту позицію – метод близький до методу дискусій, тобто вирішення суперечливого питання, при цьому має бути дві протилежні думки. Чи варто знати морфологічні особливості іменника? І – варто, ІІ – ні (докази, аргументи).

    “Мікрофон” – виробляє навички швидкої відповіді по черзі один з одним.

-                  Розігрування ситуації за ролями (діалог), вивчення матеріалу шляхом гри (діти дуже люблять складати казки про звуки, частини мови, про розділові знаки.. і розіграти їх на уроці).

  На етапі підсумок уроку ефективним є метод незакінченого речення.

  Наприклад:  На сьогоднішньому уроці для мене цікавим було....

                        Я запам’ятав....                   Я зрозумів...

                        Я дізнався...                        Я переконався...

  Не залишилася поза увагою і робота з обдарованими  дітьми. Мною розроблено індивідуальні завдання, запитання для лінгвістичних ігор , лінгвістичних вікторин. Учні охоче беруть участь у конкурсах, предметних олімпіадах.

 Упродовж  п’яти років(2005-2009) три учні стали переможцями II етапу олімпіад з укр. мови, п’ять – переможців II етапу конкурсу знавців мови ім..П.Яцика, один - учасник III етапу конкурсу ім.. П.Яцика, один – учасник III етапу олімпіад з укр.. мови.

   Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організацій навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин й елементів, залежить перед усім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно. Використання інтерактивного навчання – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

     Готуючись до уроків мови та літератури, намагаюсь реалізувати власні педагогічні здібності, розвити внутрішній потяг до самовдосконалення. Водночас вбачаю сенс в колективному, творчому пошуку разом з учнями.

Адже сучасне життя потребує молодих людей з багатим інтелектом і великим потенціалом. Але навчального часу для творчої роботи завжди не вистачає.. Тому намагаюся розвивати творчі здібності в позаурочний час, на  факультативних заняттях, літературних вечорах, предметних тижнях, Шевченківських днях.,

КВК, інтелектуальних конкурсах, де діти вміло показують красу і велич рідного слова, любов і повагу до нього, історію його виникнення та існування,   а разом з тим, діти показують  свої здібності співати, танцювати, декламувати вірші, гуморески, анекдоти.

 Отже, проведення масових заходів: усних журналів, вечорів, інтелектуальних ігор, сприяють розширенню і поглибленню знань учнів, удосконаленню практичних умінь і навичок, розвитку творчих здібностей.

     Свою професійну діяльність намагаюся  реалізувати в творчих конкурсах, зокрема, «Учитель року»,

 шкільних ярмарках творчих уроків, конференціях, присвячених вшануванню пам’яті літературної діяльності письменників. Неабияка робота проводиться на засіданнях методичного об’єднання вчителів суспільно - гуманітарного циклу, де намагаюся впроваджувати як і практичну діяльність , щодо реалізації своєї проблеми, так і теоретичну(розглядання новинок з літератури, впровадження інтерактивних методів і прийомів на практиці ,опрацювавши методику їх проведення, в мовленнєвій діяльності).

        Алмаз гранується алмазом, особистість виховується особистістю. Виховати творчу особистість учня здатен лише вчитель, що є творчою особистістю, тому моїм педагогічним кредо в роботі стали слова

 В. Сухомлинського: “Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших”.

«У людині є сонце… Тільки не треба його гасити» .Сократ. « Треба спочатку умудритися, а потім умудряти; Спочатку стати світлом, потім освічувати» Григорій Богослов.

Практичне значення досвіду полягає в тому , що його матеріали можуть бути використані під час удосконалення календарних та поурочних планів, організації класної та позакласної роботи з української мови та літератури.

Одним словом,  учням цікаво на таких уроках . А якщо дитині цікаво, то вона хоче бути успішною на уроці, приходить на уроки підготовлена. Таким чином збагачується словниковий запас учня, розвивається зв’язне мовлення – дитина може висловитися в будь-якій нестандартній ситуації, захистити себе, готується до дорослого життя. У процесі використання інтерактивних технологій учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Вони спільно визначають мету та засоби діяльності  прогнозують результати. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, координатора груп, учасників дискусій. Саме використання інтерактивних технологій  створює атмосферу співробітництва, сприяє всебічному розвитку кожного зокрема. Отже, таке навчання української мови та літератури сприяє вихованню особистості, яка здобуває знання для власного самовдосконалення.

Презентація. Опис педагогічного досвіду Ражик Валентини Петрівни