Методична робота суспільно-гуманітарного циклу

Тема: Уміння критично мислити – запорука професійної успішності

            творчого   вчителя

Мета:

-         розвиток творчої уяви, допитливості, сміливості та гнучкості  критичного мислення;

-         підвищення креативних і комунікативних здібностей учасників заняття;

-         формування колективістських взаємин.

Завдання:

-         створити умови формування самооцінки педагога;

-         сприяти створенню позитивного психологічного  клімату в групі педагогів та закріпити його в повсякденній роботі;

-         формувати вміння самоаналізу, контролю над негативними емоційними проявами;

-         розвивати рефлексивні навички.

                                  Епіграф  : « Немає мудріших , ніж народ, учителів»

                                                                                                 М. Рильський

                    

                                  Хід заняття

I.                  Оголошення теми тренінгу.

         Психолог.

                            Доброго дня всім присутнім!

  Рада бачити Вас у гарному настрої. Сподіваюся, сьогоднішня спільна

 робота   не буде марною , а знання , які ви отримаєте,  знадобляться Вам.

                Адже « Уміння критично мислити – запорука

                             професійної   успішності творчого вчителя».

II.               Вправа. «Знайомство – привітання»

                      Мета: підготувати учасників до роботи,

                                створити комфортну атмосферу,       

                                хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

  Учасникам пропонують назвати своє ім”я та продовжити речення:

 « Про мене кажуть, що я …»( добра, мила, творча, щира, відповідальна, розумниця , гарна господиня, добра вчителька, добре граю на скрипці,..), або

« Не хочу хвалитися, але я…».

III.             Вправа. Прийняття правил роботи в групі.

                         Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час

                                       тренінгу; створити сприятливий психологічний клімат.

                                                

                 Щоб досягти гармонії в роботі, необхідно  дотримуватись правил,

якими керуватиметесь  Ви під час роботи. Пропонуємо до Вашої уваги такі  правила.

 Правила.  ( Слайд)

1.     Активна участь у роботі.

2.     Бути толерантним, доброзичливим.

3.     Не критикувати: кожна думка має право на існування;

4.     Бути щирим і відкритим;

5.     Принцип «тут» і «тепер»;

6.     Повага і довіра;

-         А які ще правила запропонували б Ви? (Метод « Мозковий штурм»).

IV.            Вправа – очікування « Квітучий гай».

       Мета: визначити очікування учасників.

       Матеріали: вирізана з паперу зелена  галявина,  квіти різнокольо-

                            рових стікерів, маркери.

Психолог роздає учасникам по одній квіточці й пропонує кожному написати на них свої очікування від сьогоднішнього тренінгу, а потім записати  та прикріпити на зелену галявину.

-         Зараз Ви на стікерах напишете свої очікування  і приклеїте на символічній зеленій галявині. ( вчителі пишуть і приклеюють)

-         Сподіваюсь, що всі наші очікування збудуться, тому ми переходимо до основної частини заняття, девізом якої є: « Роби як ми, роби краще нас».

V.               Вправа « Моє бачення творчого вчителя»

                             Мета: визначити спільні риси творчого вчителя та учня.

Психолог.     Критичне мислення  - відстань між об’єктивним і суб’єктивним поглядом. Це уміння розглядати , аналізувати, оцінювати явища і вчинки, ставити цілі й знаходити шляхи їх досягнення. Тому народна мудрість говорить:  «Посередній учитель розповідає.

                    Хороший учитель пояснює.

                    Найкращий учитель демонструє.

                    Великий учитель надихає».

-         То що ж означає поняття « творчість» для вчителя та учня?

Отож , за допомогою методу « Кола Вена» , ми  складемо порівняльну характеристику або визначимо спільні риси творчого вчителя та учня.

                                

Метод « Кола Вена»                            

Вчитель:

- довірливий;

- впливає  на учня  силою художнього слова;

- творче натхнення;

- зосередження уваги на потребах учня;

- відвертість;

- винахідливий.

Учень:

-         старанний;

-         відповідальний;

-         ерудований;

-         наполегливий;

-          всезнайко;

-         допитливий;

-         відвертий.

Спільні риси творчості вчителя та учня:

-         довірливе спілкування на уроці;

-         співпереживання;

-         сприйняття краси, як головної риси творчості;

-         життя в світі знань і краси;

-         радість мислення;

-          пізнання навколишнього світу;

-         співпраця;

-          порозуміння ;

-          тактовність;

-         щирість;

-          загальна культура;

-         толерантність.

Висновок. Учитель , який обирає високі цілі, зможе вивищити своїх учнів і піднестися сам. Цілі вищі за нього самого, роблять учителя оптимістом, шукачем-романтиком, він здатен здійснити неможливе.

                                                                                 Ш. Амонашвіллі

                                                  

VI. Вправа « Хто ми є? »( квітка сонях)

Метод « Мікрофон»

   Мета:визначити риси, які характеризують креативного

                сучасного   вчителя.

Психолог. Протягом кількох хвилин до кожної літери-пелюстка  доберіть риси, які , на вашу думку, характеризують вчителя і по черзі прикріпіть до серединки квітки соняха.

Букви: 1.Т, 2.В,3. О, 4.Р,5.Ч,6. І, 7.С, 8.Т, 9.Ь.

 Висновок. Прикріпивши пелюстки і прочитавши утворене слово «творчість» , ми зробимо висновок , що сьогодні зібралися творчі , сучасні вчителі.

VII. Метод « Гронування» або « Асоціативний кущ»

          Готовність приймати чужу думку без агресії, яка відрізняється від власної, терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки – це все є толерантність, а разом з тим , ознака критичного мислення. І мені хотілося б згадати слова видатного  українського поета – гуманіста Василя Симоненка:

  « Ти знаєш , що ти – людина?

     Ти знаєш про це , чи ні?

     Усмішка твоя єдина, мука твоя єдина,

     Очі твої одні…»

 Ці слова можна назвати гімном кожної особистості, яка здатна критично мислити 

                                Т   О   Л   Е   Р   А   Н   Т   Н   І    С   Т   Ь

   А зараз , за допомогою методу « Гронування », потрібно назвати характеристики людини, які асоціюються зі змістом поняття « толерантність» і починаються на літери горизонтального ряду.

- терпимість;

 - об’єктивність;

- ласкавість;

-  ерудованість;

- рішучість;

- ідентичність;

- надійність;

- творчість;

- ніжність;

 - ініціативність;
 - спокійність;

- талановитість;

- м”якість.

 « До людини потрібно звертатись по-людськи»Д. Фуллер.                                                      

                             

VIII.                     Вправа « Казковий вернісаж»

      Мета: активізувати образну пам’ять і творчу уяву, розвивати швидкість і гнучкість думки, вміння міркувати  нестереотипно.

 Психолог. Усі ми родом з дитинства. І завжди з любов’ю  та ніжністю згадуємо казки, які почули вдома, школі. Адже казка – це не лише найпопулярніший фольклорний жанр, це чарівне джерело, що дає наснагу кожній творчій людині. Казка дарує радість і дорослим ,і  дітям. Тому пропоную  вправу  «Казковий вернісаж»

   Кожна група по черзі витягує зі скриньки конверт, в якому лежить опис знайомої всім казки. Необхідно прочитати вголос цей опис і відгадати, про кого або про що йдеться. Отже, розпочинаємо вправу.   

1.В якій відомій казці сіра непривітна осо­бистість

 здійснює підступний план убивства двох
осіб, і лише завдяки своєчасному втручанню
громадськості все закінчується добре? («Червона
Шапочка».)

   2..Назвіть казку, в якій різні за своїм соці­альним

статусом герої займали по черзі помеш­кання,

створене в незвичайному архітектурному
стилі? І все було б добре, якби до помешкання
не повернувся його попередній власник зі своїм
охоронцем. Тому героям казки довелося залиши­ти

 незаконно зайняту територію. («Рукавичка».)

  3.Герой якої казки постійно виконує заба­ганки

 своєї норовливої дружини? Проте, хоч
би як він намагався задовольнити амбіції своєї
супутниці, вона щоразу підвищує рівень вимог.
Врешті вони опиняються на початковому етапі
задоволення власних потреб. («Про Липку та

за­жерливу бабу».)

 4.    В якій казці головна героїня постійно й

на­хабно обмовляла тих, хто робив їй добро? А коли
вона, тікаючи від покарання, незаконно зайняла
чуже помешкання, то різні впливові особи

 на­магалися провести з нею роботу з подолання її
асоціальної поведінки. Вдалося це лише

най­меншому з усіх учасників експерименту. («Коза-
дереза».)

 

  5. Назвіть казку, де ідеться про спортсмена,
котрий вирушає на змагання з бігу з перешко­-
дами. Хитрість і витримка дозволили йому дуже
близько підійти до фінішу, проте фінал — трагіч-­
ний. Виявивши занадто велику самовпевненість,
він гине. («Колобок».)

                                                                

7.Назвіть казку, в якій головна героїня мог­ла

перевтілюватися в різні образи задля свого
судженого. Проте одного разу його нерозсудли­-
вість та імпульсивність у поведінці призводять
до тривалої розлуки з нареченою. Та долаючи
різні перешкоди, двоє коханих усе ж таки єдна­ють

             свої долі. («Царівна-жаба».)

  Критичне мислення – мислення самостійне, ніхто не може думати за нас.

  Отож , подумаймо.(  Робота в групах)

            *    « Підбір низки заголовків до оповідання»

                     Гра « З’єднай назви казок і їх героїв»

1.

На  картках написані назви казок і вивішені малюнки з зображенням казкових героїв.

1.     Джані Родарі « Пригоди  Цибуліно»;

2.     Е. Рапсе « Пригоди Барона Мюнхаузена»

3.     Г К. Андерсен «Дюймовочка»

4.      Ш. Перо « Червона шапочка»

5.     О.Толстой  « Пригоди Буратіно»

6.     Українська народна казка « Котигорошко»

7.      Ш. Перо « Попелюшка»

8.     О.Пушкін « Казка про царя Салтана»

Малюнки: Чорномор, Котигорошко,   Дюймовочка, Цибуліно,

Мюнхаузен,  Червона шапочка, Буратіно, Фея.

Назвіть №    картки з героєм казки відповідно назви її.   

-         Який би заголовок  ще ви підібрали  б ?

2.

Вправа « Перелік заголовків до розповіді»

Мета: Формувати вміння виділяти суттєве.

Задається невелика розповідь або повідомлення ( до 100 слів).Необхідно дібрати якомога більше заголовків, які відображають її зміст. Причому назви  мають бути або логічними,  формальними, або образними, емоційними, яскравими.           

                Для чого народжується людина на землі? В чому сенс нашого життя ? Напевно, у кожної людини настає момент, коли вона ставить перед собою такі запитання. В тому він і полягає, той сенс, щоб дати на ці запитання відповідь. Не словом, а справою. Справою життя. Коли дійсно відчуваєш натхнення, задоволення від того, що робиш. Це картина, музичний твір, архітектурна споруда. Хіба тільки це? А яка таїна закладена у маленькій зернинці, що падає у вологий грунт і виростає буйним зелом? А ніжна посмішка дитини на теплих материних руках?! А вдячність у очах людини, порятованої од біди?! Все це - творчість, бо приносить людині задоволення. Людина створена на світі для того, щоб робити добро, Просто пізнавати себе, удосконалюватись і йти вперед. Але не просто робити добро, а творити! У все вкладати частину душі  тільки   такою може бути справжня людина.

   

                               3. Вправа « Дай назву»

  Текст розділений на дві частини.

Завдання: самостійно прочитати і дібрати заголовки до цілого тексту і його частин.

- Чи може бути заголовок « У чому ціна життя?»  ? Поясніть.

- А   про що йтиметься  тоді ж у тексті ?

      

             Є люди, при зустрічі з якими виникає почуття задоволення.

Це   творці... Люди, на мій погляд, у чомусь незвичайні, яскраві, самобутні. Вони знаходяться в полоні краси і бажання творити. Їх душі сприйнятливі до всього прекрасного, здатні нести запал до наших сердець.

           Творець - людина сильна. Сильний уміє захищати, вміє любити. Треба вміти пам'ятати закони минулого, творити  сьогодення, мріяти про майбутнє. Закони творчості і Бог навчають ні за чим не шкодувати, плекати у собі горіння вогню і спалах світла.

     Усе  професійне життя вчителя – це пошуки

*  « Пошук проміжних подій»

1. Вправа « Порушена послідовність».

 Відредагувати текст.

Твір про похід в осінній ліс

 Пішли ми якось восени усім класом у ліс. Похід виявився дуже цікавим. Спочатку ми йшли уздовж села, потім почався ліс. Потім ми прийшли на невелику поляну, там з’їли сніданок , хлопці грали у футбол. Нарешті ми всі повернулися додому на автобусах.

Твір про весну.

Нарешті наступила весна. Розпустилося листя. Як здорово! Скоро розцвітуть квіти.  Ось буде красиво! Яскраво світить сонце, співають птахи. До чого ж добре весною!

2. Вправа « Пошук проміжних подій»

 Дві події, наприклад, « Білка , сидячи на дереві, скинула шишку»  та

 « Школярі не змогли поїхати  на екскурсію в інше місто» Потрібно знайти зв’язок між ними , тобто прослідкувати ряд послідовних переходів від першої події  до другої , а потім навпаки. При цьому необхідно дотримуватися того , щоб кожна попередня не повторювалася.

3.  Вправа «Пошук помилок» .( кероване читання?)

Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом №1 (без помилок) за темою, що досліджується, а також стільки ж аркушів з аналогічним текстом №2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст №1. Вони протягом 10 хв. уважно вивчають зміст аркуша. Опісля текст №1 вилучають і замінюють текстом №2, у якому школярі мають знайти допущені помилки

     Ми приїхали до Києва. На цілий місяць. У гості до мого

рідного дядька і моєї рідної тітки.

       Це було прекрасно. Ми цілий рік мріяли про цей день. Не те що ми ніко­ли не бували в Києві. Бували. Ява один раз, а я аж двічі. Але тоді, вперше, ми були усім класом на екскурсії, всього лише два дні. А вдруге я був сам, без Яви. То було, звичайно, не те, зовсім не те. Ви ж самі знаєте, що радість, якої не можна розділити з найліпшим другом, — то не повна радість. І навіть не піврадості. А якась четвертинка... Отож не дивуйтеся, що в нас був такий  піднесений настрій.

     Ми приїхали до … . На цілий … . У гості до мого

рідного дядька і моєї …  тітки.

       Це було прекрасно. Ми цілий рік мріяли про …  день. Не те що ми ніко­ли …  бували в Києві. Бували. Ява один раз, а я аж …. Але тоді, вперше, ми були усім …  на екскурсії, всього лише два дні. А вдруге я був сам, без Яви. То було, звичайно, не те, зовсім не те. Ви ж самі знаєте, що радість, якої не можна розділити з … другом, — то не повна радість. І навіть не піврадості. А якась четвертинка... Отож не дивуйтеся, що в нас був такий  …  настрій

                                                       

   Навчання без  міркування – марна праця

                                                          – казав  Конфуцій.

* Встановлення цілісного сюжету за окремими словами

1.  Вправа « Передбачення» 

За допомогою ключових слів , записаних на картці, передбачити

 сюжет казки : брати, бідний та багатий, життя, кривда ,  правда, допомога, заздрити. 

2.Вправа « Переглянь і зрозумій» - стратегія « Кероване читання з передбачуванням».Додаток

 Текст. У тексті підкреслюються ключові слова.   Один учасник читає тільки підкреслене , а  інші намагаються  здогадатися, про що говориться у творі. Обговоривши припущення, читається  твір повністю.

   3. Вправа „ Заповни пропуски” Додаток.

      Текст. У тексті заклеюю деякі слова так , щоб ціле можна було зрозуміти        без зайвих зусиль .Один учасник читає мовчки текст , намагаючись його    зрозуміти .Далі учасник читає вголос , додаючи пропущені слова .Інший  учасник , що одержав повний текст , слухає і слідкує очима за текстом , щоб відмітити розбіжності .  Після цього обговорюють , чи правильно за змістом , хоч , можливо , й іншими словами доповнили текст  , чи їх  вставки виявилися неточними , невиразними , такими , що перекручують зміст тексту .

3.Вправа « Придумай історію за шостим словом»      

На основі  п”яти слів: дівчинка, ліс ,квіти, вовк, бабуся, які підказують сюжет казки « Червона шапочка» і шостим – вертоліт скласти або вигадати історію –розповідь.( Наприклад: коли вовк стукав до бабусі , його помітив вертоліт ДАЇ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців.)-9-

            Учитель – це учень. Професія вимагає від нього постійного   вдосконалення своїх знань, навичок.

                                 Але ж учитись ніколи не пізно!

                                  Учитись ніколи не шкідливо!

                                  Учитись ніколи не соромно!

                                  І  взагалі, не можна тільки працювати,

                                  Треба хоч трішечки вчитися.

                             

 * « Вчимося виражати думку іншими словами»

                                      

 1.    Вправа «Вчимося виражати думку іншими словами».

     Береться нескладна фраза,  наприклад:

      «Взимку всі ходять в шубах». 

Треба запропонувати декілька варіантів передачі цієї ж думки,  але іншими словами. Причому бажано замінити всі слова в реченні,  але при цьому не -9-повинен змінитися зміст вислову.  Варіант зміни: «У холодну пору року люди носять теплий одяг».Ця вправа розвиває активний словниковий склад і уміння точно виражати думки.

  2. Вправа « Три речення»

 Мета: розвиток чіткості в мисленні, вміння фіксувати суттєве.

 Текст. Зачитується  текст. Необхідно передати його зміст максимально стисло,

використовуючи при цьому 1-3 речення  і в них жодного зайвого слова. Однак головний зміст оповідання повинен зберегтися. Перемагає той , у кого розповідь коротша, а основний зміст збережений.

        3. Ваші жести, поведінка і голос мають бути настільки ж переконливими, як і слова. Уникайте захисних рухів: не закладайте рук за спину, не схрещуйте їх на грудях, не «обіймайте себе» — усе це оборонні жести, які виражають невпевненість у тому, що ви говорите. У ваших жестах повинна бути присут­ня відкритість. Якщо ви щось зауважуєте, одну руку тримайте на стегні або природно рухайте руками, повернувши долоні дого­ри. Уникайте повчальних жестів: піднятого вказівного пальця для посилення      

аргумента­ції або складених «будиночком» долонь (це вважається проявом пихи).

Незважаючи на серйозний зміст виступу, усмішка, що часом осяює ваше обличчя, допоможе домогтися прихильного відгуку. Регулярно і свідомо контактуйте погля­дом із кожним, хто сидить у комісії, ніби ви звертаєтеся .

2. Ще раз радимо вам звернути увагу  на те, що необхідно вдягти. Потрібно щось

 традиційне. У вашому вигляді не має бути нічого кричущого. Оберіть темний костюм,

але щоб виглядати свіжо і цікаво, надягніть просту блузку. З аксесуарів оберіть красиве
намисто і солідні сережки. Перевірте, як сидить на вас костюм при застібнутому піджаку, як і має бути на фор­мальній презентації. Волосся зачешіть так, щоб воно не

від­волікало вас щохвилини. Дуже важливо, щоб одяг був зручним. Якщо у вас є «вдалий» костюм — сміливо вдягайте його. Тут не­має ніякої містики.

Ваше тіло звикло «пе­ремагати» в цьому одязі,і це заспокоїть вас, на несвідомому рівні

підтримає віру в успіх, що дуже важливо.

    1.  Атестація найчастіше відбувається у двох формах: як творча робота і як виступ перед

комісією. Ми зібрали відповіді на найважливіші питання, що виникають у ході атес-­

тації. Це інформація про те, що необхідно при підготовці творчих письмових робіт і у

відповідях перед комісією: іспит і звіт про   творчу роботу. Ми комплексно підійшли

до проблеми успішного проходження атестації. Деякі фактори, розглянуті тут, на перший

погляд, не стосуються теми, але насправді дуже важливі. Ситуація атестації завжди по­-

казує ваш стан , можливість і неможливість зібратися, зосередитися. Усе це збільшує

частку необ'єктивності в оцінці вашої праці. Самедля того, щоб зменшити вплив цих

факторів,ми просимо вас приділити увагу діям, створення позитивного іміджу.

3. Вправа « Малюнкова історія»

 Мета : розвивати оригінальність і гнучкість мислення ,

             стимулювати розвиток творчої уяви та фантазії.

Психолог. Кажуть, що справжня жінка з нічого може створити три речі: салат, капелюшок та скандал. Ми з вами – справжні жінки. А тому я переконана, що крім цих трьох речей можемо створити дещо. Тому зараз вашій увазі пропонуються вправи. Необхідно , спираючись на отримані зображення, придумати розповідь .                 

 IХ. Підсумок тренінгу.

 Жоден фах не висуває таких вимог до людини, як професія педагога, вчителя, вихователя. А зараз вернемося до епіграфа нашого тренінгу

                                                       « Немає мудріших , ніж народ, учителів»

                                                                                           М. Рильський

І спробуємо зробити висновок з сьогоднішньої розмови, обговоривши і з”ясувавши:

   - Чи , справді, наймудріший народ -  це учителі?

  Метод « Сенкан»- ключові слова - «вчитель», «творчість», «мислення»

    Зачитування сенканів.

 Психолог. Притча « Усе в твоїх руках»

Притча « Усе в твоїх руках»

        Дуже давно у старовинному місті жив великий мудрець, слава про мудрість якого поширювалася далеко від його рідного міста. Проте був у місті і чоловік , який заздрив славі мудреця. І вирішив він придумати таке запитання, на яке той не зміг би  відповісти.

                                     

        Він спіймав метелика і подумав: « А що, як спитаю у мудреця: який метелик у моїх руках, живий чи мертвий? Якщо він скаже, що живий, я стисну долоні, і метелик помре, а якщо скаже, що мертвий, я розтулю долоні, і метелик злетить. Тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший».

       Так заздрісник і зробив. Та коли він запитав мудреця про метелика,мудрець, який насправді був надзвичайно розумною людиною, відповів: «Усе в твоїх руках». Отож , шановні колеги, усе у ваших руках.

                                Якщо ви вдало вибрали роботу

                               і вкладаєте в неї душу,

                               то творчість сама вас знайде.

 Вправа « Весняний кошик».

     Мета: проаналізувати, чи збулися очікування учасників;

                 підбити підсумки.

   Матеріали: галявина з квітами, намальований та вирізаний

                         із картону  кошик.

 Психолог: пропонує кожному учаснику по черзі підійти до галявини з квітами, на яких написано очікування, знайти  свою квітку, зачитати очікування й проаналізувати, наскільки вони збулися. Після цього квіти прикріпити в кошик.

                             Дякую всім за увагу, співпрацю та активність.

                             Хай вам щастить! Будьте здоровими!

                            Будьте усміхненими! Будьте толерантними!.

                                                         

Презентація до семінару

Засідання методичного об’єднання вчителів

суспільно - гуманітарного циклу «КРУГЛИЙ СТІЛ»

Тема:  Майстерність педагогічного спілкування в умовах інтерактивного навчання.

План

1.   Можливості інтерактивного навчання (використання технології колективно-групового навчання — «мозковий штурм»).

2.      Організація ефективного педа­гогічного спілкування (використан­ня технології колективно-групового навчання — «круглий стіл»).

Обладнання:

•    столи в кабінеті розставлено по колу («круглий стіл»);

•    дошка з чистими ар­кушами, на яких писатимуть варі­анти відповідей під час «Мозкового штурму»;

•   надруковані заготовки відпові­дей на запитання «мозкового штур­му»;

•  на магнітній дошці плакат:

«Розкажи мені — і я забуду,

покажи мені — і я зрозумію,

примусь мене зробити —

і я навчуся!»                Конфуцій

Пам’ятки:

•  Шляхи взаєморозуміння.

•  Рекомендації Дейла Карнегі.

•   Заповіді педагогічного спілку­вання.

•  Таємниці спілкування.

•    Правила ведення «мозкового штурму».

•   Технології інтерактивного на­вчання.

Алгоритм «Мозкового штурму»

Ведуча. Сьогоднішнє засідання МО ми проведемо в незвичайній формі: узагальнимо, систематизує­мо отриману теоретичну інформа­цію про можливості інтерактивного навчання, застосуємо на практиці інтерактивні технології.

Перше питання, яке ми розгля­немо на МО, звучить так: «Можли­вості інтерактивного навчання». Застосуємо технологію колективно-групового навчання, тобто одночас­ну спільну роботу всього колективу («мозковий штурм»).

Для цього потрібно розділитися на дві групи. Кожній групі необ­хідно запропонувати свої ідеї для розв’язання поставленої проблеми, спільно обговорити всі ідеї й спро­бувати дійти спільного висновку.

Правила і принципи веден­ня мозкового штурму є на столі в кожної групи. Ознайомтеся з ними. (1 хв. на ознайомлення з пра­вилами.)

Мозковий штурм — спосіб групового розв’язання проблеми під час її обговорення, що відбу­вається за певним планом і за та­кими основними правилами:

•  беруть участь усі;

•    усі обговорюють і вислов­люють свої думки та уважно слу­хають інших;

•  усі мають однакові права;

•        усі сприяють мирному розв’язанню конфліктних ситуа­цій, які виникають під час обго­ворення

Основні принципи «мозково­го штурму»:

•   не критикувати: можна ви­словлювати будь-яку думку, не думаючи про те, що вона буде не­правильною або невдалою;

•  стимулювати ініціативу, при­чому чим неймовірнішою здається ідея, тим краще;

•  прагнути до найбільшої кіль­кості ідей;

•   можна змінювати, комбіну­вати, доповнювати запропоновані ідеї (свої й чужі).

Кожній групі дано індивідуальне завдання. Протягом 3—5 хв. група має відповісти на поставлені запи­тання, аргументувати свою відпо­відь. Другій групі можна буде до­повнити або спростувати висунуту ідею.

Перше запитання. У чому суть інтерактивного навчання?

Друге запитання. Що дають на­вчальному процесу форми інтерак­тивного навчання?

(Під час обговорення варіанти відповідей записувати на дошці.)

Після обговорення: роздати ар­куші, де надруковано відповіді на поставлені запитання. Порівняти висновки, записані на дошці, з ви­сновками, зробленими творчою гру­пою.

У перекладі з англійської «інтерактив» — це «інтер» — (вза­ємний), «актив» (діяти), тобто це спосіб вести бесіду, діалог із чи­мось (книга, комп’ютер) або ким-небудь (учень — учитель).

•      до активної діяльності залу­чаються учень і вчитель;

•   це спільне навчання;

•  взаємонавчання (колектив­не, групове);

•      і вчитель, і учень працюють для того, щоб учитися ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду.

Суть інтерактивного навчан­ня полягає в тому, щоб кожний учень на уроці був поставлений у ситуацію навчання, пізнання.

Це описав понад 2000 років тому Конфуцій: «Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я запам’ятовую; те, що я роблю, я розумію».

Що дають навчальному проце­су форми інтерактивного навчан­ня?

•      

•     Унеможливлюють одноманіт­ність;

•    збільшують інтерес до предме­та, навчання;

•   розвивають творче, продуктив­не мислення;

•     навчають культури спілкуван­ня;

•       поліпшують міжособистісні стосунки;

•    краще реалізують єдність на­вчання, виховання й розвитку учнів;

•         розвивають комунікативні вміння й навички;

•   формують громадянські пози­ції;

•       допомагають встановленню емоційних контактів (учитель — учень; учень — учень);

•  привчають працювати в коман­ді, зважаючи на погляди, думки тих, хто поруч.

Третє запитання. Яким має бути вчитель, котрий використовує інтерактивні форми й методи?

Четверте запитання. Чи по­трібно вчителю в сучасних умовах бути в постійному пошуку?

Під час обговорення третього запитання варіанти відповідей за­писувати на дошці. Четверте запи­тання обговорити усно.

Після обговорення: роздати ар­куші, де надруковано відповіді на поставлені запитання. Порівняти висновки, записані на дошці, з ви­сновками, зробленими творчою гру­пою.

Яким має бути вчитель, ко­трий використовує у своїй ро­боті інтерактивні форми й ме­тоди?

Учитель:

•    має виступати в ролі орга­нізатора пізнавальної діяльності учнів, а не передавача інформації;

•     повинен уміти створювати ділову, творчу атмосферу, вести діалог, дискусію;

•     бути ненав’язливим керів­ником навчальної діяльності слу­хачів;

•     

•    бути готовим до будь-яких запитань, критики, корекції за­вдань, зміни способів спільної роботи;

•    уміти організовувати діяль­ність кожного учасника навчаль­ного процесу так, щоб він брав безпосередню участь у контролі й оцінюванні спільно виконаної роботи.

Підсумок. Які ж інтерактивні технології можна широко засосо- вувати у викладанні предметів при­родничо-математичного циклу?

(Колективне обговорення.)

Роздати аркуші з надрукованими видами технологій.

1. Технології кооперативно­го навчання (робота в малих групах):

•  робота в парах («віч-на-віч», «один — удвох — усі разом», «ду­мати, працювати в парі, обміню­ватися думками»);

•  «Мінливі трійки»;

•    «Два — чотири — усі ра­зом»;

•  «Карусель»;

•  «Акваріум».

2.    Технології колективно- групового навчання (одночасна спільна робота всього класу):

•      обговорення проблеми в спільному колі;

•  мікрофон;

•   незакінчена пропозиція;

•  мозковий штурм;

•  мозкова атака;

•   навчаючи — учуся («кожен навчає кожного», «броунівський рух»);

•  ажурна пилка («мозаїка»);

•  аналіз ситуації («кейс-метод»);

•  дерево рішень.

3.   Технології ситуативного моделювання — це побудова на­вчального процесу через залу­чення учня до гри:

•   

•  імітація («симуляційні ігри»);

•  спрощене судове слухання;

•   громадське слухання;

•  разігрування ситуацій за ро­лями («рольова гра», «розігруван­ня сценки», «драматизація»).

4.    Технології відпрацювання дискусійних питань:

•  Метод «Прес»;

•  дебати;

•  «Займи позицію»;

•  «Зміни позицію»;

•   «неперервна шкала думок» (нескінченний ланцюжок);

•  дискусія;

•  дискусія в стилі телевізійно­го ток-шоу;

•  оцінна дискусія.

Дискусія—це широке публіч­не обговорення якогось спірного питання. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає мож­ливість визначити свою позицію, розвиває навички обстоювання своєї думки, поглиблює знання з цієї теми

.

Притча про рай і пекло

Якось іудейський мудрець попро­сив Бога показати йому рай і пекло. Бог відвів його в кімнату, де билися, плакали й страждали голодні люди. Посередині кімнати стояв великий казан зі смачною їжею, у людей були ложки, але вони були довші від рук і тому було неможливо втрапити ложкою до рота. «Так це справжнє пекло!» — вигукнув мудрець.Далі вони зайшли в іншу кімнату. Всі люди там були ситі й веселі. Але коли мудрець придивився, то поба­чив там такий самий казан і точні­сінько такі ж ложки! Що ж робило їхнє життя райським?

Вони вміли годувати одне одно­го!

Тобто — уміли взаємодіяти одне з одним, спілкуватися!

Що ж таке — спілкування? Спілкування — широка діяльність люди­ни, без якої взагалі неможливо уяви­ти життя і яка є основою будь-якої професійної діяльності, особливо педагогічної.

Спілкування — це інформацій­на і предметна взаємодія, у проце­сі якої виявляються та формуються стосунки (пізнавальні, ділові, між- особистісні).

У спілкуванні з дитиною слід дотримуватися:

•    принципу цілковитого сприй­няття дитини;

•  мети встановлення емоційного

контакту;

•  завдання гуманізації стосунків у системі «дорослий — дитина»;

•  використання моделі «я — по­відомлення».

Ведуча. Розгляньмо з вами де­тальніше модель «я — повідомлен­ня». Існує три послідовні кроки використання моделі «Я — повідо­млення».

Алгоритм «круглого столу»

1.      Розгляньмо таку ситуацію:

«Продзвенів дзвінок. Почався урок. Але вчитель не може прово­дити урок, тому що клас ніяк не налаштується на роботу. У класі галасливо, усі зайняті своїми спра­вами: щось дістають із портфе­лів, передають одне одному, роз­мовляють...»

— Ваші дії в такій ситуації? Яки­ми словами Ви почнете урок?

(Обговорення за круглим сто­лом.) (Таблиця 1.)

Друга ситуація:

«Учителю здається, що учні спеціально створюють галас, не­уважні, намагаються зірвати урок...»

—  Як слід вчинити вчителю? Як налагодити спілкування з дітьми?

(Обговорення за круглим сто­лом.) (Таблиця 1.)

(Підбити стислий підсумок з трьох кроків моделі «я — повідо­млення».)

—  У спілкуванні з дитиною по­трібно встановити проблему, уміти розкривати її, говорити з дитиною про переживання.

Наприклад: як реагувати на за­пізнення учня?

—  «Ти знову спізнився! Ти зава­жаєш мені працювати, відвертає мою увагу!...»

Або:

—    «Я не люблю, коли спізню­ються. Мені складно працювати, коли мені заважають...»

(Обговорення за круглим столом.)

Займенник «ти» краще не вжи­вати: («Я не люблю, коли спізню­ються»), використовуйте безосо­бові висловлювання: «Мені склад­но працювати, коли мені заважа­ють». Учіть дітей розуміти ваші переживання.

2.      Розгляньмо таку ситуацію.

Учень вашого класу постійно спізнюється в школу на 1-й урок, по­яснюючи це тим, що не чує будиль­ника і не прокидається. Бесіди з ним і з батьками результатів не дали...»

Як же вчинити далі? Як допомог­ти учневі?

(Обговорення за круглим столом.)

—   Які ж існують шляхи взаємо­розуміння?

Пропоную ознайомитися з пам’ятками:

Шляхи взаєморозуміння. (Дода­ток 1.)

Рекомендації Дейла Карнегі. (Додаток 2.)

(Педагоги самостійно ознайом­люються з пам’ятками, перелічують головні шляхи до взаєморозуміння.)

Ведуча. Існує кілька моделей спілкування вчителів з дітьми. Я їх зараз зачитаю, а ви назвете, до яких моделей потрібно прагнути сучас­ному вчителю і чи є ідеальна модель спілкування з дітьми?»

(Обговорення за круглим столом.)

(Таблиця 2.)

Насамкінець, я пропоную Вам ще кілька пам’яток — рекомендацій для поліпшення стосунків з колега­ми, а також правила, яких необхідно дотримуватися під час спілкування з людьми. (Додатки 3 — 6.)

Таблиця 1

Першим кроком використання моделі «я — повідомлення» є:	Учитель має говорити точно і тільки про конкретну ситуацію. Використовувати тільки займенник «Я». Наприклад: «Я не можу проводити урок...» звучить краще, ніж «Ви заважаєте мені проводити урок...»
Другий крок використання моделі «я — повідомлення»:	Учителю краще перейти до опису того, як він почувається в цій ситуації: «Я дуже незадоволена тим, що мені заважають...». Це звучить краще, ніж: «Ви навмисно псуєте мені настрій, заважаєте вести урок».
Третій крок використання моделі «я — повідомлення»:	Учитель пояснює, чому в нього виникають ті чи інші почуття: «Коли я не можу спокійно проводити урок, у мене псується настрій, я втрачаю можливість виконувати свою роботу добре»

Таблиця 2

Моделі спілкування вчителів з дітьми

«Монблан»	Педагог над класом, працює у світлі знань, мало цікавиться особистістю дитини, взаєминами.
«Китайська стіна»	Педагог визначає дистанцію між собою й учнями, намагається повідомити інформацію, а не навчити.
«Локатор»	Стосунки з дітьми вибіркові: працює або з сильними, або зі слабкими дітьми.
«Робот»	Діє на основі визначеної програми, не звертаючи уваги на обставини, які   потребують змін у спілкуванні.
«Я сам»	Учитель — головний ініціатор педагогічного процесу, знищує всі форми   учнівської ініціативи.
«Гамлет»	Характеризується постійними сумнівами: чи правильно його зрозуміють, чи так тлумачитимуть.
«Товариш»	Переважають дружні стосунки. Але якщо на них будувати спілкування, воно може втратити діловий контекст.
«Тетерів»	Педагог чує тільки себе, зайнятий тільки своїми думками, не завжди відчуває партнера, не налаштований на дітей

Ці матеріали можна широко використовувати в роботі з учнями свого класу, на виховних годинах.

Рекомендую для індивідуального ознайомлення статтю з газети «Завуч», № 6, 2003 р. «Таємниці спілкування. Як налагоджувати контакти».

Спасибі всім за продуктивну роботу!

Додаток 1

Шляхи взаєморозуміння

Шлях перший	Бути уважним і спостережливим. Необхідно навчитися бачити і відчувати стан інших людей, зважати на них, уміти передбачати відповідну реакцію на наші слова. Неприпустима емоційна глухота.
Шлях другий	Бути тактовним навіть у вияві свого співпереживання.
Шлях третій	Учити слухати те, що кажеш сам, і опановувати науку уважно слухати інших.
Шлях четвертий	Слухаючи співрозмовника, намагатися зрозуміти і з повагою ставитися до його точки зору, якою б абсурдною вона не здавалася.
Шлях п’ятий	Завжди мати запас терпіння та добирати в розмові м’якіші слова, спокійніший тон

                                                                                                                 Додаток 2

Рекомендації Дейла Карнегі

Правило 1	Виявляйте щиру цікавість до інших людей.
Правило 2	Усміхайтеся!
Правило 3	Пам’ятайте, що для людини звук її імені — найважливіший звук людської мови.
Правило 4	Будьте добрим слухачем. Спонукайте інших розповідати про себе.
Правило 5	Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.
Правило 6	Давайте людям можливість відчути їхню значущість і робіть це щиро.

Додаток 3

Заповіді педагогічного спілкування

1.      Думайте над своїми стосунка­ми з дітьми, цілеспрямовано їх вибу­довуйте.

2.  Виходьте не тільки із за­вдань навчання, а й із завдань ви­ховання.

3.      Орієнтуйте своє мовлення на конкретного співрозмовника або групу дітей.

4. Не будуйте взаємини «згори» вниз. Позиція педагога визначаєть­ся не стільки його статусом, скільки особистісними рисами.

5. Умійте вислухати дитину до кінця.

6.       Коли виникають конфлікти, ви не повинні ображатися на дитину.

7.  Намагайтеся визначити пси­хологічну атмосферу в класі. Не со­ромтеся зізнаватись у своїй некомпе­тентності.

8.       Будьте тактовними, вказуйте на неправоту, а не на недоліки в характері.

9. Швидко відновлюйте спілку­вання, не робіть тривалих пауз, одно­складні відповіді свідчать про те, що спілкування розвивається погано.

Додаток 4

Заповіді педагогічного спілкування з колегами

1. Учіться бачити себе збоку, очима колег. Для цього:

•   частіше аналізуйте свою ді­яльність;

•  ставте себе на місце колег;

• відвідуючи уроки колег, порів­нюйте себе з ними;

•  виявляйте свої недоліки і на­магайтеся позбутися їх;

• чесно визнавайте свої помил­ки.

2.     Умійте слухати колег, нама­гайтеся зрозуміти їхній настрій.

3.     Пам’ятайте, що конфлікт з ко­легою може бути наслідком вашої педагогічної та етичної неосвіче­ності. Уміння уникнути конфлік­ту — одна з рис, яка суттю своєю становить педагогічну мудрість учителя.

4.     Частіше усміхайтеся колегам. Усмішка створює атмосферу добро­го настрою, успіху, пошуку!

5.     Будьте доброзичливими, шу­кайте те, що вас об’єднує, прагніть до

       6.Співпраці:

•   знаходьте в колег найбільш цінне, цікаве, корисне;

•   не зосереджуйтеся лише на недоліках.

6.  Стежте за своєю мовою, пам’ятайте, що вона — віддзеркалення вашої особистості:

•  не вживайте вульгаризмів;

•  стежте за темпом і тональніс­тю своєї мови;

•         уникайте різких інтонацій, окриків, усього, що викликає емо­ційний дискомфорт.

7.      Стимулюйте спілкування з ко­легами й вихованцями, зробіть його постійним і неперервним. Будьте ініціатором спілкування.

Додаток 5

Таємниці спілкування

•   Шукайте нових друзів;

•  запам’ятовуйте імена співроз­мовників й вживайте їх у розмові;

•  відкрито виявляйте зацікавле­ність;

•   виявляйте розуміння;

•   уважно слухайте співрозмов­ника;

•      запам’ятовуйте те, що він каже;

•   ідіть іншим назустріч;

•  ще до того як почнете говори­ти, усміхайтеся;

•   запитуйте інших про їхні ін­тереси;

•  ставте перед новими знайоми­ми запитання в межах їхніх інте­ресів;

•  самі говоріть менше;

•  відповідайте на кожне постав­лене вам запитання;

•     допомагайте іншим долати труднощі;

•  виявляйте співчуття;

•   ставтеся до співрозмовника з повагою;

•    будьте спокійним і врівнова­женим;

•    будьте толерантним та опти­містичним;

•   будьте щирим і відкритим;

•  говоріть чітко й зрозуміло, ме­лодійним голосом;

•  тримайтеся впевнено.

Додаток 6

Психологічні чинники, що впливають на спілкування

Серед усіх чинників можна вичленити такі:

•    чинник бумеранга (або дзер­кальності): як ми звертаємося до людини (тон, голос, гучність, швид­кість, настрій тощо), так і вона нам відповідає;

•   чинник межі: початок і закін­чення спілкування співрозмовники запам’ятовують найбільше;

•  чинник ореолу: перше вражен­ня — найсильніше, початок спілку­вання відбувається під впливом пер­шого враження.

Сприймаючи іншу людину, ми оцінюємо її зовнішній вигляд і по­ведінку, створюємо в уяві її цілісний образ. Але наше сприйняття може бути помилковим, зокрема під дією таких чинників:

•  чинник переваги (якщо ми вва­жаємо, що наш співрозмовник має переваги в якійсь сфері, то сприйма­ємо його необ’єктивно);

•     чинник привабливості (при­вабливих та симпатичних лю­дей ми також часто сприймаємо необ’єктивно);

•  чинник ставлення до нас (чим краще наш співрозмовник ставиться до нас, тим краще ми його сприйма­ємо).

Відео засідання м/о суспільно-гуманітарного циклу